Родова назва Cantharellus походить від латинського слова cantharus (первісно від грецького 'kantharos' ), що означає посудину для пиття (зазвичай з ручками), миску або чашу.
За формою подібне до капелюшникових, але капелюшок і ніжка є єдиним цілим, без вираженої межі; колір - від світло-жовтого до оранжево-жовтого.
Діаметром 2-12 см, часто з хвилястим краєм або неправильної форми, увігнуто-розповсюджений, опуклий, потім вдавлений, плоский, з загорнутими краями і вдавлений в центрі, у зрілих грибів до лійчастої. Поверхня капелюшка гладка, матова. Шкірка важко відокремлюється від м'якоті капелюшка.
У вигляді розгалужених, товстих, які сходять на ніжку, складок.
Щільно-м'ясистий, в ніжці волокнистий, жовтий по краях і білуватий в середині плодового тіла, з кислуватим смаком і слабким запахом сушених фруктів або коріння. При натисканні трохи червоніє.
Лисичка є цінним грибом із широким використанням в традиційній та сучасній кулінарії України. Лисичку маринують, солять а також смажать. Кислуватий смак сирої м'якоті зникає при відварюванні.
Утворює мікоризу з різними деревами, найчастіше з ялиною, сосною, дубом, буком. Зустрічається повсюдно у лісах помірного клімату, частіше у хвойних та змішаних лісах, у вологому моху, серед трави чи під опадом. Утворює плодові тіла, які розташовані групами, часто дуже численними, часто з'являється влітку після грозових дощів.
Нашому порталу необхідна допомога у пошуках фото- та відео- матеріалів по грибам. Якщо ви маєте необхідні матеріали та бажаєте поділитись ними з порталом, надсилайте на почту: info@gmail.com
Лисичка бархатиста (Cantharellus friesii) - яскравішого помаранчевого кольору, поширена в Європі та Азії. Лисичка гранована (Cantharellus lateritius) - з менш розвиненим, майже гладким гіменофором і більш ламкою м'якоттю, поширена в Північній Америці, Африці, Гімалаях (особливо на пагорбах Алмора) і Малайзії. Їжачок жовтий - гіменофор цього гриба виглядає швидше як сосочки або шипики, а не платівки. Омфалот оливковий (Omphalotus olearius) - отруйний гриб, поширений у субтропіках (Середземномор'я). Росте на листяних деревах, що відмирають, особливо на маслинах, дубах. Хибна лисичка (Hygrophoropsis aurantiaca) — з тонкою м'якою м'якоттю і частими пластинками, росте не на грунті, а на лісовій підстилці, на дереві, що гниє. Зустрічається по всій Північній півкулі. Суперечливі дані про отруйність.
Незважаючи на те що білі лисички їстівні, їх не можна вживати в їжу, якщо вони були неправильно зібрані або не в тому місці. Не можна збирати їх поблизу промислових районів, так як вони накопичують важкі метали та інші шкідливі речовини. З цієї ж причини не збирають їх і біля доріг або трас.